[an error occurred while processing this directive]

Байдарочний похід навколо острова Джарилгач протяжністю 69,5 км

(Лазурне - Джарилгач - Скадовськ)

02 – 06 вересня 2018 року

Опис водного туристичного маршруту



Відео можна подивитися тут:
Похід навколо острова Джарилгач



Piccy.info - Free Image Hosting

Минулого року натрапив в інтернеті на інформацію про відпочинок на острові Джарилгач. З часом зародилась думка, що там варто побувати і мені. Тож почав про це серйозніше думати. Але ж я хотів не просто поїхати на відпочинок, а обійти острів на байдарці. На щастя на форумі XT знайшов замітку на цю тему. З цього часу і почалось втілення мого задуму. Почалось обговорення такого походу. Також підняв тему у FB. З?явилась додаткова інформація, поради тих, хто там побував. Все чіткіше вимальовувались картина майбутньої подорожі та умови у яких має вона прохоходити. Але на перешкоді була одна проблема...
Для її роз'яснення роблю цей відступ: маю двомісну надувну байдарку А-450 фірми НЕРІС. Отже потрібен другий член екіпажу, а у містечку де я проживаю, серед моїх друзів та знайомих, бажаючих немає. Отже, - затримка. Щож робити? Шукати бажаючих через інтернет, чи іти самому. Адже похід має тривати декілька днів. Тож потрібна і сумісність між членами команди. Бо у компанії легше – там є більший колектив, а тут «я да ты». До того ж це буде мій першимй морський похід.
Час спливав, пробігали дні. В період з 4 по 11 липня здійснив сплав по Дністру від Нижнєва до Жванця ( 240 км ). Серед членів групи і знайшлась людина, котра виявила бажання пройтись на байдарці по морю. Тож реальність задуму почала наближатись до втілення. Врахувавши всі обставини, вирішили 30 серпня вирушати автобусом (доставка відпочиваючих на бази відпочинку) з Вінниці до Лазурного. Але, уже кінець літа, бажаючих до відпочинку поменшало тож дата від?їзду декілька раз відкладалась, переносилась і накінець остаточно утвердилась – 1 вересня. Доїзджаємо до Вінниці і о 22-й вирушаємо до моря.



День перший. 2 вересня о 8-45 прибули до Лазурного. І після нічного переїзду та втоми, на пляжу бази відпочинку "Чайка" почали підготовку до старту. Минув певний проміжок часу і о 10-45 ми стали на воду. З особливим почуттям я робив цей знімок, в очікуванні відчалювання від берега, адже цей байдарочний похід був для мене першим морським походом, а попереду ще майже 70 км, за попередніми підрахунками по карті.



Piccy.info - Free Image Hosting

Перші хвилини, годину звикали до хвиль та вітру адже по погодному додатку WINDY вітер сягав до 5 м/сек. Для нас, в подібних морських умовах, на байдарці це було вперше. Вітер сильно не заважав, але все ж дув в обличчя і весь час зносив нас до берега, то ж доводилось трохи боротись. Враховуючи нічну дорогу, після другої години дня вирішили зупинитись на відпочинок і нічліг. Отже за 3 години 35 хвилин подолали 7,8 км при середній швидкості 2,2 км/год, показавши при цьому Vmax = 3,2 км/год. Такий результат зовсім не порадував, але зробимо скидку на втому і понадіємось, що завтра буде краще. Проходячи повз берег коси, уже на значній відстані від материка бачили, що багато відпочиваючих, засмагали як на нудистському пляжі – в чому мати народила. Правда це були не групи, а окремі пари або одинаки(одиначки). А що ж на березі?.... На березі царство піску і колючок. Стоянка наша знаходиться на острівній косі, адже її довжина біля 20 км, а ми пройшли лише біля восьми. До уваги кілька фотографій місцевого пейзажу.



Piccy.info - Free Image Hosting

Пісок скрізь сліпучо-білий, як на березі так і в глибині коси. На березі багато мушель. Тут ми і почали облаштування свого табору.



Piccy.info - Free Image Hosting

Вітер зовсім не вщухав і до вечора, і вночі, і вранці, і взагалі впродовж усього походу. Тож з піском було «весело». Як ми не старались, але він був скрізь і в наметі, і в кастрюлі, в чайнику, адже переміщався немов сніг у зимову заметіль. Коли більше – коли менше, але постійно. І на зубах скриготів також, лише в морі було без нього. Також хочу відзначити, що на протязі усього маршруту, скрізь було багато, дуже багато медуз.

День другий. Вирішили виходити раніше. Тож піднялись о 6-й, попили чаю із термоса і почали готуватися до виходу в море.

Piccy.info - Free Image Hosting

Не дивлячись на ранній час, вітер був сильним, дув зпереду зліва у лівий борт (пн.-сх.) і постійно відносив нас від берега у море. Веслувати довелося інтенсивно, було трохи важко, і тривало так до 11-ої години. Бачили кілька раз дельфінів, метрів за 100, які виринали з води, правда не високо. Зфотографувати не встигли. А от після 11-ої і до 14-ої йшлось непогано, вітер дув уже зі сходу, тобто в обличчя, але припинився сильний знос від берега. Можна було легко тримати курс, хоча й гребти важкувато. Так ми і дійшли до «резиденції» монаха. Зайшли в гості, поповнили запаси води. Він вгостив чорним хлібом з сіллю. В цей час з ним було ще два чоловіка, котрі проживають з ним. Поспілкувалися, посиділи відпочили і рушили далі. Його будинок знаходиться ще на косі, але уже перед початком самого тіла острова.



Piccy.info - Free Image Hosting

Тож ми поспішили у дорогу, щоб далі зайти на острів. Але не так склалось, як гадалось: через кілька кілометрів, після 15-ої години, знявся сильний зустрічний вітер. Не дивлячись на наші надзусилля, нашу байдарку всерівно, проти нашої волі, несло на хвилях назад убік від берега. Добре, що ми вчасно зорієнтувалися і все ж пристали до берега. Попереду, десь метрів за 500, було видно кущ. Саме біля нього ми і вирішили поставити табір. Але до нього ще потрібно будо дійти, тож цю відстань ми тягнули байдарку вздовж берега.



Piccy.info - Free Image Hosting

А коли ж дійшли до куща, то виявилося, що це місцевий отель. Тут із цегли ще й було обладнано місце для паління (багаття), що захищало від вітру.



Piccy.info - Free Image Hosting

Цього дня на воді перебували 5 годин 20 хв. За цей час пройшли 19 км при середній швидкості 3,6 км/год. Vmax = 7,4 км/год.

День третій. Піднялись, приготували сніданок, поїли і о 8-20 відчалили. Проходячи повз острів побачили, що вода чиста, прозора мов у криниці, проте, як і скрізь багато медуз. Пізніше у місцевих я взнав, що сині медузи значно ядовитіші ніж інші. В цьому переконався особисто. Після опіку звичайної медузи свербіння зникло десь через півгодини, навіть не помітив коли. А от після синьої довго пекло, а потім виникло почервоніння, перетворившись в ранку, яка залишалась ще і на сьомий день. А синіх тут дуже багато.

Місця для відпочинку прекрасні: чиста вода , чистий білий пісок, людей мало, одним словом – чудово! На березі зустрічались лиш поодинокі відпочивальники. У морі знову бачили дельфінів. Сьогоднішній день виявився не важким, йшли не поспішаючи, періодично причалюючи для відпочинку. Так і дійшли до маяків на острові. Їх є два: один старий металевий, виготовлений ще у ХІХ столітті учнем француза Ейфеля, а інший уже кам'яний сучасний.



Piccy.info - Free Image Hosting

Поряд із ними є обладнане джерело, вода із якого витікає через трубу. Кажуть, що вона тече уже більше ста років. Тож ми набрали води, перепочили і рушили далі. Вирішили обійти мис Джарилгацький і на протилежному березі зупинитись на нічліг. Море було відносно спокійним і жодних ознак погіршення ситуації не проглядалось. Але чим ближче ми наближались до мису тим сильнішав вітер і збільшувались хвилі.

А позаду усе було тихо і спокійно. (Уже наступного дня, на базі, у місцевих капітанів я вияснив, що на мисі майже завжди сильний вітер і великі хвилі. Спокійно буває дуже рідко.) Але ми продовжували рухатись вперед. Надіючись обійти мис, борячись з вітром та хвилями. Намагалися відійти чим далі від берега, де легше боротися. Та раптом з байдарки зсунулося вітрило і стало заважати матросу гребти. Він припинив веслувати і вирішив закріпити вітрило на місце (воно було опущене) саме в цей час нас підхопила хвиля, з обіймів якої ми уже не змогли вирватися, і, кидаючи з борта на борт та обертаючи, понесла на берег. Ми уже намагалися лиш утримувати байдарку на плаву і готувалися до чалки. Все обійшлося нормально і ми витягли байдарку на берег. Хоч вона і була залита до верху повністю водою проте на плаву разом з нами трималась надійно. Правда гермопаки трохи пропустили воду. Тож довелося облаштовувати табір і по можливості сушити наші мокрі речі.



Piccy.info - Free Image Hosting

На воді були 5 годин 34 хвилини, за цей час подолали 21.7 км при середній швидкості 3,9 км/год. Vmax = 6,6 км/год.

День четвертий. Вчора ввечері надіялись на тихий ранок, щоб успішно відчалити. Але проснувшись о 6-30, ми побачили невтішну картину: вітер, хвилі – усе як учора, хіба-що трохи менші. Вирішили, що потрібно переміщатися по берегу вперед за поворот береговлої лінії.

Адже там уже менше вітер і менші хвилі. Тож так і зробили. Десь приблизно 500 метрів, а то й більше, речі переносили по берегу, а байдарку тягнули на колесах. Але при відході від берега у море, байдарку знову частково залило водою. Правда у комплекті маю паралонову губку, якою і прибрав усю воду.



Piccy.info - Free Image Hosting

Далі море було відносно спокійним з приємним хвилюванням при невеликому пн-сх. вітрі. Накінець, дочекалися дня, коли можна підняти вітрило, що ми і зробили. Звичайно, вітер не зовсім попутний (бакштаг здається), але значно полегшив нам шлях. Сьогодні ми просто відпочивали, не враховуючи постійне корегування курсу. Чесно кажучи, після минулих напружених днів, нам стало просто скучно.



Piccy.info - Free Image Hosting

Від мису до бази на косі Глибокій за дві з половиною години ми подолали 12,7 км при середній швидкості 5км/год. Vmax під вітрилом була 8,2 км/год. Далі при вході у затоку, вітер став боковим і ми перейшли на весла. Спокійно дійшли до бази відпочинку «У Гавриловича». За 50 гривень орендували на одну ніч місце під навісом і знову почали сушити замочені речі. Сюди прибувають вранці катера з відпочиваючими із Скадовська, а ввечері відвозять їх назад у місто. Також кілька фотографій з території бази відпочинку.



Piccy.info - Free Image Hosting

День п'ятий. Залишився останній, найвідповідальніший ривок – через бухту дістатись Скадовська, подолавши при цьому 7 км. Погода була на межі допустимого для новачків, як ми. Прогноз передбачав зранку вітер до 6 м/сек, після десятої ранку уже за 10 м/сек, а в кінці дня до 20 м/сек і ймовірність дощу протягом дня. Зібравшись з силами і моральним настроєм, о 8-30 ми вирушили вперед. Чим дальше відходили від берега тим сильніше здіймався східний вітер (галфінд) і потужнішими ставали хвилі. Нас весь час зносило в глиб бухти у напрямку Лазурного, тож нам знову довелося іти лавіровкою. Спочатку проти вітру, а потім на Скадовськ. І так постійно повторяти. Настав момент, коли одного берега (бази на острові) уже не видно, а інший ще далеко – розглядається лише у бінокль. І на воді жодного плавзасобу крім нас. Лише при нашому наближені до скадовського берега, в море почали виходити катера. І так при інтенсивному веслуванні, до центрального міського пляжу ми причалили о 10-05. Пройшли відстань 8,25 км при середній швидкості 5.3 км/год (найбільша за весь похід) і показавши при цьому Vmax = 7,5 км/год (також найбільша, не рахуючи під вітрилом).

Начальник причала повідомила прикордонників про наше прибуття. До нас підходив прикордонник і виясняв: хто ми? Звідки? Куди? Претензій не було і ми нічого не порушили. Але повідомив, що наступного разу, коли старт або фініш відбуваються на причалі потрібно повідомляти прикордонників.

На завершення, для наглядності, зведена таблиця нашого походу

Piccy.info - Free Image Hosting





Подорож та звіт зробив Віктор Шарвіт (м.Шаргород, Вінницька область)

На www.poezdnik.kiev.ua - «Водний туризм України» викладено 17.9.2018 року.