Новини  Форум  Річки  Озера  Моря  Пам'ятка  Словничок  Радіація  Посилання  Для листів
  • Мапа радіаційної обстановки на території України (1990р)
  • РАДIОАКТИВНЕ ЗАБРУДНЕННЯ ТЕРИТОРIЇ УКРАЇНИ
    В наслідок аварiї на 4-му блоці ЧорнобильськоЇ АЕС - нагромадження і переміщення техногенних радіонуклідів у природному комплексі.

    За 300 ефективних дій роботи реактора до аварії, що сталася 26.IV 1986, було вироблено бл. 2 т ловина радіоактивні. Техногенні радіонукліди первісно були вміщені у важкорозчинну уранову матрицю. Осн.частину радіонуклідів викинуто паровим і водневим вибухами безпосередньо на території станції, пізніше ізольовано під саркофагом (вважають, що бл. 120 т палива лежить між блоком та стіною саркофага). З блока, що горів, в атмосферу потрапили i легколегкі радіонукліди - ізотопи йоду, ксенону, цезію, частково рутенію. Радіоактивне забруднення зони відчудження за кількістю радіоактивних цезію і стронцію у 400раз більше, ніж після вибуху бомби над Хіросімою. Значна маса радіонуклідів виділилася при гopіннi графіту та. конструкційних матеріалів. Інтенсивний процес випаровування і конденсації радіонуклідів на продуктах згорання у факелі над 4-м блоком тривав до 8 травня, а навколишня територія забруднювалася радіонуклідами, вміщеними у нові й нові типи матриць, з різною стійкістю до зовнішніх агентів води i атмосфери. Ці типи матриць сформувалися за рахунок інертних матеріалів, які після 2 травня закидали у реактор, щоб загасити полум'я (пісок, свинець, сполуки бору тощо).

    Сумарний викид продуктів поділу (без радіоактивних благородних газів) у зовнішне середовище (крім територіі станціі та зони відчудження), згідно з даними радянських спецталістів, наданими MAГATE, становить бл. 50 МКі, що відповідае 3,5 +/- 1,4 % заг. кількості радіонуклідів у реакторі на момент аварії. Майже вся активність зосереджена у поверхневому шарі грунту (0-5 см). Радіонуклідний склад викиду у перші дні аваріі подано в табл. 1, стор. 110. Нагромадження у навколишньому середовищі такої величезної кількості радіонуклідів у різному фіз.-хім. стані не має аналогій у світовій практиці.

    Радіоактивність під час горіння реактора розносилася двома повітряними струменями: нижчим струменем на висоті до 1,2 км i верхом - 1,2-7 км. Вищим струменем переносилися атомарні частники і аерозолі діаметром менше 1 мкм, нижчим - аерозольні компоненти більше 1 мкм паливної або конденсаційноі природи. Забруднення на віддалі у тисячі кілометрів (Польща, Чехо-Словаччина, Фінляндія, Швеція та ін.) визначили за легкими компонентами: йод-131, цезій-137. Нижчий струмінь зумовив радюактивне забруднення територій України, Білорусі та Росії. Під впливом метеоролог. факторів утворилися зх., пн. І пд. сліди забруднення, які, зокрема, зумовили утворення плям у пн. і центр. Областях Украіни. У перші 2 - 3 місяці після аварії опромінювання йодом-131 зазнали 1,5 млн. чол., з них 160 тис. дітей віком до 7 років. Через 4 роки радіаційна обстановка на забруднених територіях стабілізувалася. Розпалися йод-131 та ia., рухливі форми у грунтовому шарі частково перейшли у нерухомі, заг. активність зменшилася у 30 раз. Радіаційну обстановку за станом на поч. 1991 формують радіонукліди цезію, стронцію та плутонію (табл. 2, стор. 110). Плямиста забрудненість зумовлена різним меха нізмом виносу радюнуклідів з реактора, а також метеорологічними умовами, рельефом i ландшафтами. Найбільші території забруднені цезием (карта на с. 111).

    На тер. України у смузі зх. сліду за межами 30-км зони відселення визначені вони забруднення цезіем-137 з критичним i надкритичним рівнями. Забруднення стронцїєм-90 вище умовно безпечного рівня уста- новлене у вигляді окремих плям, поеднаних з цезієвими аномаліями поблизу АЕС i обмежене 50-км субширотною смутою 10 - 15 км завширшки. Ареал поширення плутонію в цілому корелюється із стронцієм (співвідношення 90 Sr і 239 Pu змінюються у межах одного порядку, особливо у 10-км зонi), на більшій віддалі переважае стронцій. Дані про поширення плутонію далеко за межами 30-км зони уточнюються.

    Для складання карти забруднення 30-км вони ЧАЕС, робота над якою почалася після припинення виділення радіоактивності is зруйнованого блока, було створено мережу реперних точок з урахуванням ландшафтних особливостей. Наocaosi досліджень співвідношення форм цезію-137 установлено, що вміст паливної і конденсаційноі складових залежить від напряму сліду. Пн. частина території 30-км вони, забруднена паливом, має 90-95% паливної складової у близькій зоні i 10-20% - у дальній. Зх. i пд. сліди на 70-80% складаються з конденсаційних частинок, винесених з реактора. Дослідження форм існування, локалізації та переміщення радіонуклідів у конкретних геологічних і ландшафтно-геоморфологічних умовах мають велике значения для ліквідації наслідків аварії.

    У межах Украіни радюактивного забруднення зазнала територія пл. 5 млн. га, на якій проживае 4 мільйони жителів. Загальні збитки оцінюють у 200 млрд. крб. із забруднених територій відселено 100 тис. чол., майже 60 тис. чол., які проживають у зоні жорсткого контролю (критичний рівень забруднення), потребують відселення. У республщі вироблено концепцію проживания на радіаційно забруднених територіях, в ocaosi якоі - положения про допустиме протягом життя одніеї людини сумарне опромінювання 7 бер.

    Верховна Рада України оголосила територію держави зоною національного екологічного лиха. 28 лютого 1990 прийнято Закон про правовий режим територій, що зазнали радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи, i Закон про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи.

    Автор: Е.В. Соботович.

    Джерело: Географічна енциклопедія України. (Київ, «Українська енциклопедія» ім. М. П. Бажана, 1993 р.).

    «Що необхідно знати туристу-воднику про радіацію » (пам'ятка) (рос).

    Створення сайту - RENAISSANCE.net.ua

    Водний туризм України
    2002