Новости  Общение  Реки  Озёра  Моря  Памятка  Словарик  Радиация  Ссылки  Для писем

Горинь 2015.05
(Славута – Решуцьк).

Звіт
про водну туристичну подорож на
на www.poezdnik.kiev.ua.
Фото

Після анексії Криму та агресії РФ на південному сході України стало огидно навіть думати про подорожі в Карелію, Крим, на Кольський півострів, Урал та інші ворожі території. Із відносно прохолодних країн українським водникам-патріотам для весняно-літніх походів залишились Білорусь, Швеція, Фінляндія, Норвегія та Аляска. І, ясень день, Україна. Дуже привабливими завжди були річки північно-західного регіону України – Західний Буг та річки басейну Прип'яті. До введення безвізового режиму з ЄС на Західний Буг та за кордон поки що нема чого пертися.

Саме тому на сьогодення для водних подорожей залишаються незабруднені Прип'ять та її притоки. Більш того, після проходження з дозіметрами-радіометрами забрудненої ділянки річки Стир в 2014 та ознайомлення з питанням міграції радіонуклідів на протязі 28 років після Чорнобильської катастрофи (див. «Пам’ятку») і забрудненні річки басейну Прип'яті виявились не такими недосяжними і тому - ще привабливішими.

Як продовження освоєння західного регіону України для подорожі в травні ми вибрали річку Горинь (приток Прип'яті).

Учасники (всі з Києва): :

1. Салют-3: Сафонова Олена (кухар, завгосп), Калитюк Юрій (риболовля);

2. Таймень-3: Приходько Наталія (кухар, завгосп), Вінніченко Наталія (кухар, завгосп), Поєзднік Сергій (звітність);

3. Таймень-3: Приходько Тімур (костровий), Людмила Ільяш (кухар, завгосп), Приходько Віталій (керівництво);

1. Довідка про подорож.

Район — Європа; Україна, Волинське полісся; Хмельницька та Рівненска обл.

Маршрут — Київ - Славута (залізниця) - річка Горинь до с.Решуцьк (сплав) – Рівне (залізниця) - Київ (залізниця).

Вид туризму — водний.

Засоби сплаву — байдарки (3 шт.)

Категорія складності — перша.

Час походу — з 01.05 по 11.05.2015 .

Тривалість походу — 10 днів, у т. ч.:
- закидання (0.5 дня) та викидання (1 день) - 1.5 дня;
- активна частина - 8 днів;
- днювання — 0.5 дня (9 травня).

Протяжність маршруту — 156 км.

Рівень води в річці - низький.

Кількість учасників походу - 8 (у т. ч. жінок - 4, дітей - 0, собак - 0).

Технічна оснащеність групи: GPS - 2 шт.

2. Дані про район подорожі

2.1.Загальна характеристика території:

Волинське Полісся розташоване в західній частині зони мішаних лісів у межиріччі Західного Бугу і Случі. Займає більшу частину Волинської і південно-східну частину Рівненської областей. Воно є найбільш зволоженим, залісеним і заболоченим з фізико-географічних областей Українського Полісся. Це про нього писала видатна українська поетеса Леся Українка:

«Передо мною килими чудові
Натура стеле — темнії луги,
Славути красної бори соснові
І Случі рідної веселі береги.
Снується краєвидів плетениця,
Розтопленим сріблом блищать річки,
То ж матінка-натура чарівниця
Розмотує свої стобарвнії нитки."

2.2. Увага! Маршрут пролягає територією, яка забруднена кліщами. Профілактика - не можна: лягати та сидіти на траві, особливо оголеним, класти одежу на траву та кущі. На березі бажано постійно носити головний убір та штани, запрпвлені в чоботи (шкарпетки). Кожен вечір треба ретельно проводити огляд волосся, тіла та намету. При виявленні кліща на тілі обережно "викрутити" його (проти годинникової стрілки). Бажано, якщо кліщ вже напився крові, протягом доби звернутися до лікаря та зробити укол. Докладніше про кліщів, хвороби від їх укусів та сімптоми ціх хвороб див. на стор. http://www.sethealth.ru/?p=1837

Туристична характеристика району. Туристичні можливості в районі Волинського Полісся обмежені з одного боку радіаційним забрудненням, а з другого – кордонами з Польщею і Білоруссю. Однак, всі річки Волинського Полісся в межах України - є чудовими водними туристичними маршрутами. Закидатися до початку маршрутів зручно і по залізниці і автотранспортом. Справжньою родзинкою для туристів при закиданні або викиданні може бути відвідування Шацького національного природного парку, де можна цивілізовано відпочити, у т. ч. з наметом та байдаркою.

Є можливість маршрути по річках басейну Прип'яті організовувати і по території Білорусі, але для цього треба спочатку перетнути кордон в офіційному пункті пропуску та пройти паспортний контроль. Теж саме треба зробити і при поверненні в Україну.

3. Технічний опис маршруту

Закидання

01.05.15 З Києва виїхали в 07-54 ранку на електричці і того ж дня в 13-15 були вже на станції Славута-1. Знайшли автівку (Олег Валентинович (067)383-3552) і переїхали на Горинь (2.5 км - 250 грн). Відправили авто, зібрали байди і відпливли. Цікаво, що за весь час подорожі ми не зустріли ні однієї групи туристів.

Горинь.

Річка Горинь в м.Славута завширшки 25-30 м, береги обривчасті заввишки 3-4 м, тече луговиною, звивиста, глибина – до 1 м, вода трохи каламутна, але прозора до 1 м, (пити не можна - бачили каналізаційний стік з елеватора), вода має сіро-блакитний відтінок, дно - пісчано-гравивисте, течія - видима, є перекати, поріжки, багато мілин (до середини маршруту) та рибалок по берегам, стоянок вкрай мало. На початку маршруту кращі стоянки містяться на кручах біля соснових лісів - таких всього 3-4 шт. Взагалі біля лісу гарну стоянку знайти важко, бо всі береги Горині буквально перериті якоюсь неймовірною кількістю бобрів, які риють нори в кручах берегів (а не роблять "хатки" як на Сулі чи Ворсклі). Тисячі нор роблять берега Горині схожими на швейцарський сир. А на луговинах бобрам "допомагають" кроти. Ці дві істоти і є справжніми хазяїнами Горині.

Сплав

Ми швидко пройшли міську зону з елеватором і почали разом з річкою меандрувати по лугах. Перше непогане місце для стоянки було на невеличкій кручі п.б. (далі правий та лівий береги будуть позначатися як "п.б." та "л.б.") на лівому повороті біля соснячка, який був початком лісу. Через деякий час знову на височенній жовтій кручі п. б. побачили стоянку у сосновому лісі зі столом та лавками, яка була зайнята місцевими мешканцями з автівкою. Але ми все ж таки знайшли непогану ночівлю наприкінці соснового лісу на п. б., де і розбили табір. Орієнтири - на початку лівого дугообразного повороту на межі соснового лісу та лугу, на невеличкій (3м) кручі п. б. По лугу йде з/б ЛЕП 10 кВ (лінія електропередачі 10 тис. вольт). з води - сосновий ліс п. б. закритий великими листвяними деревами. Зліва - пологий берег, зарослий чагарником, за яким - луг. Координати першої стоянки - Пн 50 град., 18 хвилин, 49.998 сек; С 26 град., 49 хв., 35.130 сек.

02.05.15. Вранці продовжили сплав. Річка звивиста мов уж, низькі береги заросли очеретом так, що до берегів не можна вийти - нога тоне в мулі по коліно і вище. Наступна (трохи засмічена) можлива стоянка - на лугу п.б. між сосновим лісом і річкою. Орієнтир - зліва вдалині видно с.Стрікани, на п. б. - дерев’яний човен. .

Далі Горинь продовжує меандрувати, береги високі, обривчасті, стоянок нема. Попереду з’являються "круті дачі" с. Стрігани, біля яких річка повертає вправо на 90 град. Через пару сотен метрів серед дерев л. б. стоїть колодязь. Посередині с.Стрігани річку перетинають два мости - авто та залізниці, за якими - острівець, де можна зробити зупинку або стоянку. На цій ділянці маршруту зустрічаються мілини та шиверки. У с.Полянь - гребля, яку можна обнести (50м) з обох боків. За греблею - поріжек (прохід - по струменю), міст і мілина. Далі стоянок нема аж до залізничного мосту. Перед мостом на л. б. перед лісом може бути непогана стоянка, але ми її проскочили і встали на ночівлю перед водосховищем на лугу п. б. (з води луг побачити не можна - закритий листвяним лісом). Орієнтир - пісчана коса на л. б. Всю ніч на водосховищі працював земснаряд, котрий збільшує водоймище, тому мосту тут вже нема, а площина акваторії не співпадає з картою. Координати другої стоянки - Пн 50 град, 18 хв, 45.336 сек; С 26 град, 40 хв, 56.868 сек.

03.05.15. Після сніданку зібрали табір та вирушили навпростець через озеро до витока річки Горинь. Довго меандрували вздовж м.Нетішино, яке розташувалося на п. б. (зліва - дачі). Після нового автомобільного мосту (на нашій карті його не було) справа з’являється міська з/б набережна. В кінці міста - два пішохідних моста і мілина. Багато люду та рибалок. За Нетішино річка дуже мілка, але дно вже піщане, луги перемежаються с чагарниками, які чомусь вирубають (мабуть це пов’язано с підвищенням цін на газ). Заночували на кручі (3-4 м) л. б. на правому повороті на лугу поруч с чагарниками. Тут хтось побудував трикутну велику дерев’яну альтанку зі столом та лавами. Як ми потім зрозуміли, сюди приїздять закохані на автівках, бо дуже мальовничий вид на легендарне м.Острог і річку. Координати третьої стоянки - Пн 50 град, 20 хв, 28.970 сек; С 26 град, 34 хв, 49.243 сек.

04.05.15. До а/мосту в с.Вельбовно дійшли за 10 хвилин. А до м.Острог - за 1 годину. На цій ділянці маршруту річка сильно меандрує, часто зустрічаються мілини, але є пару непоганих піщаних пляжів на мисах (поворотах) л. б. зі стоянками, закритих хащами чагарнику. Вже потім стало зрозуміло про доцільність в цьому місті денки - встигли б подивитися всі острозькі пам’ятки (див. далі). Ми ж зупинились у місті перед правим поворотом Горині на лугу л. б., перевдяглися і, залишив вартових, пішли у місто.

Після екскурсії в Державний історико-культурний заповідник м. Острог, до складу якого входять: музей книги та друкарства у Луцькій Вежі XVI ст., постійно діюча нумізматична виставка, музей у фортеці Острозький замок (XIV століття), та Свято-Богоявленський собор (1453 р.), ми відвідали Національний університет «Острозька академія» - перший вищий навчальний заклад у Східній Європі (1576 р.). Тут вразила не тільки унікальність пам’ятки, а і любов учнів до свого закладу.

До Межиріцького монастиру (16-17 ст.) у с.Межирічі - найвеличнішої зі збережених фундацій князів Острозьких - їхати вже не було сил, але треба окремо сказати, що в церкві Святої Трійці Межиріцького монастиру, де окрім унікальної ікони Межиріцької Богородиці зберігається ікона Святого Антонія і Святого Феодосія Печерського, "збереглися ориґінальні фрески 16 століття, котрі «православна церква московського патріархату вважає „неканонічними“ і з методичністю збиває, руйнує унікальні зображення до самого каменя. Були спроби зупинити це варварство, але оскільки православне духовенство московського патріархату використовувало активну підтримку Партії регіонів, цим спробам чинився активний опір з боку виконавчої влади» (з вікіпедії).

"Діяльність РПЦ неґативно позначилася на архітектурному ансамблі Межиріцького монастиря. Бані Троїцької церкви отримали нехарактерне зірчасте покриття, головний вхід до храму оздоблено «на власний смак», портали монастирських корпусів заляпані звичайною фарбою тощо. У липні 2013 року Острозьким міським відділом УМВС України в Рівненській області розпочато кримінальне провадження за фактом знищення вежі-дзвіниці Межиріцького монастиря" (з вікіпедії)

Повернулись на берег, сіли в свої байди та увечері пішли далі, вийшли за місто на луги. До ВЛ 35 кв стоянок нема. За ЛЕП на мису п. б. на пляжі знайшли непогане місце для ночівлі. Якщо пішки повернутися під ЛЕП та піти по-під нею, то можна вийти на озерце, де царюють нелякані бобри. Координати четвертої стоянки - Пн 50 град, 22 хв, 51.145 сек; С 26 град, 32 хв, 3.208 сек.

05.05.15. Мальовничі луги зміняють один одного, сел навкруги - нема, тиша. Кручі заввишки десь 1-2 м, багато рівнесеньких поличок з зеленою травичкою. Річка продовжує вихляти серед ланів, як жінка дупкою. За мостом залізниці у с.Бродів набрали смачної води.

Незабаром з’явилося затишне с.Черняхів, а через деякий час - а/міст. Стоянок мало, але лани - мальовничі. Горинь тут вже біля 100 м завширшки. Погана стоянка є перед с.Бугрін на кручі л. б. в березовоиу гаю. У лісі за с.Бугрін - теж стоянок нема (боброві хащі). Стали на кручі луговини л. б. Орієнтир - на обох берегах є напівзарослі піщані пляжі. Координати п’ятої стоянки - 50 град, 33хв, 17.269сек; С 26 град, 34 хв, 17.019 сек.

06.05.15. Вийшли як завжди – не знаю коли. Село Томахів нас зустріло сміттям - селяни кидають з кручі (10-15 м) у річку. Ганьба! Горинь тут вже набагато глибше (3 м), без мілин, завширшки - 50 м. Постійно вихляє, по берегах кручі. Гоща здається недосяжною. Бобри вже дістали - догризають останні верболози. Стоянок нема, після Гощі луги і села - безперервно. Знайшли ночівлю (фото 0338.jpg) тільки перед с.Воскодави на лужку п. б. (луга не видно за верболозом). Орієнтир стоянки 1. Струмок на крутому лівому повороті, який з шумом втікає з п.б. і який треба минути (пройти ще 500 м. вперед). Орієнтир 2. Руїни будинку з цегли червоного кольору на відстані 150 м від берега. Орієнтир 3. Підходять корови і людським голосом просять їх подоїти (5 грн/л).

07.05.15. До греблі у с.Воскодави йшли пів години. Колись у давні давени тут був водяний млин, а греблю будували вручну з лісу та крейди. Тут і зараз є млин, але електро і не діючий. Коли млин перевели на електрику, греблю знищили і тільки в наш час, коли скважини, які подавали воду на Рівне, понизили рівень грунтових вод, її відновили.

Обніс - по лівому березі, бо там є піщаний пляжик. За греблею на л. б. стоять поодинокі столітні верби, де можна зробити зупинку. Далі рідкісна пряма ділянка, де стоянок нема аж до самих крейдяних пагорбів тому, що береги поросли хащами. Колись з ціх пагорбів возили крейду на велетенському човні для греблі у Воскодавах. В цьому мальовничому місті Горинь повертає вліво на 180 град, тут на обох берегах можна знайти непогані місця для ночівлі. Від крейдяних пагорбів починається маленька (до с.Горбів), але мальовнича ділянка, яка нагадує казки про соловейка-розбійника.

До а/мосту в с.Тучин стоянок нема. За мостом - теж, але через пару км - фантастична стоянка на лугу л. б. (фото 0350 (2).jpg). Орієнтири:
1) Лівий поворот русла на 120 град., піщаний пологий напівзарослий мис л. б., крутий, зарослий лісом п. б.
2) початок соснового лісу на п. б. (проглядаються верхівки сосен за листвяними деревами),
3) через 300 м після цього повороту з правого берега впадає струмок кольору ірж1 (охра).
На лугу є щавель. Непогано чутно, як тренуються бійці на полігоні. Координати сьомої стоянки - Рн 50 град, 42 хв, 55.476 сек; С 26 град, 32 хв, 19.503 сек.

08.05.15. Вийшли вранці. До кінця заростів верболозу стоянок нема, але після - багато виходів на луговину л. б. З початком лісу виходи зникають (мул). Ліс (дуб, тополя, сосна, верба) - мальовничий, бо знаходиться на пагорбі заввишки 15-20 м. Річка меандрує, вона знову вузька (50 м) та глибока тому, що береги тут крейдяні, хоча покриті мулом та дерном. В деяких місцях вода змила рослинний шар грунту і оголила крейдяні стіни русла. В кінці лісової ділянкі на лівому закруті - рідкий соснячок на піщаних пагорбах п. б., з котрих відкривається мальовничий вид на річку (фото P5087333.JPG).

Коли ліс закінчується, можно знайти виходи на луговину л. б. Мосту на с.Козлін ми не бачили, тільки залишки (дерев'яні палі) двох дуже старих. Чудову стоянку для ночівлі знайшли на кручі правого берега з маленьким, але пісчаним пляжиком на мису, до котрого зі стоянки йде стежка серед хащів верболозу. Стоянка з двох боків закрита заплавним лісом. Орієнтир - на л. б. на правому повороті є малопомітна протока в підковообразне озерце. Координати восьмої ночівлі - Рн 50 град, 44 хв, 6.555 сек; С 26 град, 23 хв, 45.386 сек.

09.05.15. Полуденка. Вийшли ми, нажаль, дуже піздно - в 16-30. Річка, як завжди, меандрує, по берегах - багато люду з автівками, ставляться до нас привітно, одного разу ми навіть отримали оплески. Перший з/б а/міст (на карті його нема) пройшли через 40-50 хвилин. До другого старого вузького а/мосту в с.Олександрія - ще через 1-1.5 години. Від цього мосту на диво починаються хащі - дикий ліс, великі дерева нависають над водою, течія стрімка, русло вузьке, не вистачає лише лісовиків. Несподівано з'являється острів, теж зарослий великими деревами. Ми пішли по лівій протоці. Стоянок - нема. Потроху п.б. крутішає і на ньому з"являється сосновий ліс з велетенською водонапірною баштою. Ріка знову виходить на луги, з"являється залізний залізничний міст - десь тут за лісом закінчується с.Олександрія і є залізнична станція..

Пішли на розвідку. Станція, а вірніше платформа, знаходиться дуже близько від мосту (800 м) і можлива ночівля між полем та лісом. Це зручно, але нам не хтілось тут ночувати ("дизелі" на Рівне зупиняються у 07-00 та 10-00 ранку). Погребли далі. Знову почався дикий ліс, особливо п. б. Рибалки сидять тільки на л. б. Меандри не закінчуються навіть у лісі. Потроху ліси змінюються на луги, знову багато автівок на л. б., а рибалок - на п. б. (з с.Волошки). Ми всіх вітаємо. Риба не ловиться. По карті від мосту до Решуцька - 6-8 км (година ходу), але нам здається, що це 20 км. Вже і Волошки позаду, а Горинь все крутить й крутить круги. Нарешті з"являється Решуцьк на пагорбі л. б. (з води - не видно, треба питати рибалок). Треба йти до містка на тросах (підвісного) - тут на л. б. дуже мальовнича луговина зі столітніми вербами та озерцями-старицями. На п. б. знаходяться занедбані штучні рибні ставки-розплідники - пам'ятка радянської ери.

На цьому лугу ми і розташувалися на останню ночівлю. Треба сказати, що нам спочатку трохи заважали місцеві хлопці на автівках (гучна музика), але вони скоро поїхали.

Відстань між селищами та іншими орієнтирами на маршруті: г. Славута п. б. – 7 км – с. Стрігани л. б.– 5,6 км – с. Полянь п. б. (гребля – обніс) – 3,4 км – с. Комарівка – 1,2 км – ж.д міст – 3,2 км – а/м міст – 1,5 км – г. Нетішин п. б. (Хмельницька АЭС л.б) – 6.8 км – а/м міст дороги М21 (с. Вельбовно п. б.) – 3.9 км – г. Острог л. б.– 2,3 км - с. Розваж л. б. (дерев’янна церква 1781 г.) – 4,3 км – с. Кургани – 3,9 км – залізничний міст с. Бродів л. б. – 3,7 км – с. Черняхов – 3,2 км – урочище Стадницька дача п. б. – 1 км – с. Стадніки л. б.– 4,4 км – с. Колісники л. б.– 1.4 км – с. Вільгор л. б. – 2,1 км – с. Бухарів п. б. – 2.4 км – с. Завозів – 3,6 км – с. Угольці л. б. – с. Башино п. б. - 2,4 км – с. Бугрін (лікарня) л. б. – 5,8 км – вихід до лісу (дуб) – 2,4 км – с. Томахів л. б. – 3.4 км – с. Сімонов п. б. – 4,3 км – смт. Гоща п. б. – 2,1 км – с Горбаків – 0,8 км – міст а/м траси Київ – Львів (М06) – 4,6 км – с. Мнішин л. б. – 2,9 км – с. Воскодави п. б. – 0,5 км – гребля (обніс по л. б.) – 6 км – с.Горбів п. б. – 2,5 км – с. Дроздов п. б. – 5 км – с. Рясники л. б.– 3 км - Гориньград перший -1,6 км - с. Мікулин п. б. – 2,2 км – с. Шубків л. б. – 6,4 км – с. Тучин п. б. (парк 10 га при палаці графів Волевськіх (1790-1798 р.р.), дерев’яна Преображенська церква 1730 г. – 21 км – а/м міст – 7.8 км – сел. Александрія п. б. – а/м міст – ж.д міст - 4,9 км - п. Решуцк.

Викидання

10.05.15 Від мосту до станції - 2 км. Замовивши воза (гужовий транспорт) за 30 грн на 16-45 (хазяїн живе за магазином - друга хата) ми мали цілий день на збори. Віз був поданий вчасно і тому речі (ми йшли пішки) встигли доїхати до станції без турбот. Дизель теж прийшов вчасно (6 грн/люд) і через дві зупинки ми були у м.Рівне. Цікаво те, що і потяг "Ковель-Київ" прибув вчасно (десь в 23-45) і через 6 годин ми були вже в Києві.

4. Харчі та раціон харчування

Перед подорожжю всю провізію закупили по розкладці (см. Меню одного дня похода - памятка на www.poezdnik.kiev.ua)

5. Бюджет походу - біля 800 грн/людину. Курс - 22 грн/дол.

6. Корисні поради

Якщо існують ліки протидії укусу кліщів, то їх треба брати з собою.

Звіт викладенний 16.05.2015 р. Автор - Поєзднік Сергій, тел. в Києві — 450–5910, e-mail: poezd@i.com.ua, сайт: www.poezdnik.kiev.ua - «Водний туризм України»